Щоб було зручніше переглядати сайт, будь-ласка поверніть свій пристрій у горизонтальне положення.

Приємного користування :)
Гаряча лінія0-800-308-405
До переліку рекомендацій

Оздоблення ванної кімнати

Матеріали для облицювання
Незважаючи на появу багатьох сучасних матеріалів, використання керамічної плитки, як і раніше, залишається найбільш практичним способом створення красивої поверхні, здатної відштовхувати воду.
Переваги керамічної плитки:
  • вологостійкість
  • міцність
  • жорсткість забезпечує відсутність деформації навіть за дуже високих навантажень на розрив
  • вогнестійкість та вогнетривкість дають можливість застосовувати керамічну плитку навіть для облицювання саун та камінів у вигляді кахлів
  • екологічність
  • стійкість до усіх хімічних речовин за винятком фтористоводневої (плавикової) кислоти
  • гігієнічність — мікроби та бактерії не затримуються на кахлях, які чудово миються
  • не накопичує електростатичного заряду
  • стійкість кольору до впливу сонячних променів
Технологічний процес укладання плитки

З чого почати?

Вочевидь, починати роботу треба з обмірювання кожної стіни. Виміряйте висоту і ширину кожної вертикальної стіни, потім помножте ширину на висоту і отримаєте площу для кожної стіни.


Далі необхідно придбати саму плитку. Існує величезна кількість видів керамічної плитки. Ми зробимо акцент на основних властивостях і характеристиках лише деяких з них.


Отже, плитки бувають пресованими або екструдованими. Пресовані виготовляються з порошкоподібної суміші (глина, пісок та інші природні матеріали), формуються під пресом. Екструдовані — з тістоподібної маси, формування якої відбувається під час проходження через екструдер — агрегат, який працює за принципом м'ясорубки; глазуровані або не покриті емаллю. Глазуровані плитки мають поверхню, покриту шаром кольорового скла, що надає їм не тільки гарного вигляду, але й твердості і водонепроникності. Неемальовані плитки однорідні за складом і, як правило, не мають декоративних малюнків.


Плитка також буває з щільною або пористою основою. Від пористості плитки залежить одна з головних її характеристик — водопоглинання (чим більша пористість основи, тим вище водопоглинання плитки).


Обираючи плитку, в першу чергу слід звернути увагу на піктограми — символи, нанесені на упаковку:
  • ступня на чорному фоні — плитка для підлоги
  • кисть руки — плитка для стін
  • сніжинка — морозостійка плитка
  • ступня на заштрихованому фоні — підвищена зносостійкість плитки
  • полум'я з цифрою 1 або 2 — кількість разів об печення плитки
Присутність на упаковці двох однакових піктограм вказує на підвищену якість виробу. Маркування AIM або Bill на керамічній плитці вказує можливість використання плитки для внутрішніх робіт.


Уся керамічна плитка для підлоги вироблена за європейськими і міжнародними стандартами ділиться на 5 груп у відповідності до її здатності опиратися стиранню. Перша група найменш стійка до стирання, п'ята — найстійкіша.


Плитка для укладання купується квадратними метрами, профілі та інше оздоблення купуються штуками або погонними метрами. Плитку слід брати з розрахунку, принаймні, на 5% більше від розрахованої кількості для заміни пошкодженої або відколотої плитки. Обов'язково перевірте, щоб усі плитки були одного відтінку. На упаковці вони позначені спеціальним кодом.


Підготовка поверхні для укладання плитки
Клей для плитки обирається в залежності від того, яка основа використовується — цементно-піщана стяжка, дерево, штукатурка або гіпсокартон. За допомогою виску, який являє собою прикріплений до шнура важкий вантаж, перевіряємо вертикальність стін. Для цього розмотуємо шнур на висоту кімнати, закріплюємо його під стелею до стіни і дивимося, наскільки наша стіна відходить у бік. Якщо відхилення перевищують 3-4 міліметра, необхідно вирівнювати стіну штукатуркою. Тепер необхідно взяти косинець і виміряти взаємну перпендикулярність стін. Якщо кут не становить 90 градусів, значить треба штукатурити. Потім необхідно перевірити стіни на можливі опуклості і увігнутості. Для цього нам знадобиться водяний рівень. Головне, щоб його довжина була не меншою за метр. З підлогою те ж саме. Так само рівнем перевіряємо його горизонтальність. Перед укладанням плитки для підвищення адгезії основи, її необхідно проґрунтувати.


Технологія укладання плитки
Дуже важливим чинником є освітлення приміщення, в якому проводяться ремонтні роботи. Воно повинно бути достатнім, в іншому випадку рекомендується використовувати лампи або прожектори для точного приладжування виробів. Для початку роботи необхідно приготувати клейову суміш — у воду невеликими порціями всипаємо суміш і розмішуємо міксером, прикріпленим до дриля. Рекомендується чітко дотримуватися інструкцій на упаковці, зокрема, щодо пропорцій води. Після того як суміш готова, розпочинаємо укладання. Починаємо з укладання плитки на стіну. Спочатку заміряємо, скільки рядів плитки нам знадобиться (з урахуванням швів). Швидше за все, плитку для самого нижнього ряду доведеться скорочувати. А ось укладати плитку починаємо з передостаннього знизу ряду вгору. Потім укладаємо підлогу, і тільки потім укладаємо на стіни «вкорочений» нижній ряд. У процесі укладання на стіну зубчастим шпателем наносимо клей на нижню поверхню плитки і прикладаємо її до основи. Злегка придавлюючи плитку до стіни, треба простежити, щоб клейова суміш розподілилася по всій її поверхні. Те ж саме повторюємо і з сусідньою плиткою, після чого вставляємо між ними хрестики. Якість укладання кожної окремої плитки по вертикалі і горизонталі постійно контролюємо рівнем. Якщо в ряд ціла кількість плиток не поміщається, надлишки в кутах відрізаємо плиткорізом. Відрізані плитки найкраще викладати в кутах, які згодом можуть бути закриті всілякими шафками, душовими кабінками і т.д. Далі за таким самим принципом укладаємо плитку на підлогу. Напрямок робіт — послідовне викладання рядів від дальнього кута до дверей. Для зручності укладання також натягається нитка, щоб ряди виходили паралельними один до одного.


Затирання швів між плитками
Змішайте затирку і домішок згідно інструкції і ретельно перемішайте. Зазвичай треба залишити суміш на кілька хвилин перед тим, як використовувати. Приготуйте точно таку кількість, яка вам буде потрібна для роботи. Затирка розподіляється на поверхні плитки за допомогою спеціальної гумової гладилки. Гладилку треба тримати під кутом і пересувати на поверхні плитки по діагоналі.


Відразу після робіт необхідно вологою губкою прибрати залишки затирки. Якщо не зробити цього відразу, вона засохне і її видалення стане проблематичним.


Останні штрихи
Чистити плитку нудно, але доволі легко. Приготуйте відро чистої теплої води і велику губку. Відіжміть губку і почніть витирати повністю всі стіни. Завжди тримайте губку під кутом 45 градусів до плиткових швів. Ніколи не витирайте паралельно до швів. Це дасть змогу зберегти затирку у швах.